Завдання №2                           7 квітня 2021 р.

Основні види петель

І. Прочитати файл в додатку.
ІІ. Відповісти на питання, користуючись наданим текстом:

1. З яких частин складається петля при в'язанні спицями?
2. Де знаходиться нитка під час в'язання лицьових петель?
3. Де знаходиться нитка під час в'язання виворітних петель?
4. Які види візерунків можна отримати, комбінуючи лицьові і виворітні петлі? Яким чином отримати панчішне в'язання?
5. Який вид має хусткове в'язання з лицьового і виворітного боків? Для яких виробів використовується?
6. Для яких видів одягу використовують в'язання по колу?

2. Будова петлі

Для в'язання основних видів петель треба знати будову петлі. Петля складається з таких частин: дуга — це верхня горизонтальна частина петлі, що лежить на спиці; передня стінка — це вертикальна частина петлі, що розташована перед спицею; задня стінка — це вертикальна частина петлі, що розташована за спицею; протяжка (перемичка) — нитка, що сполучає знизу дві сусідні петлі в одному ряду.

Способи в'язання основних видів петель

Знання будови петлі дозволяє в'язати лицьові й виворітні петлі та утворювати різноманітні візерунки завдяки чергуванню цих петель. Лицьові та виворітні петлі можна в'язати за передню або задню стінку. Залежно від обраного способу утворюється різний візерунок. Спосіб вив'язування петель за передню стінку вважають класичним, а петлі, зв'язані за задню стінку, називають «бабусиними» петлями.

Під час в'язання лицьових петель нитка завжди має бути за роботою (за спицею) на вказівному пальці лівої руки. Початок в'язання лицьових петель другим способом — за задню стінку — нічим не відрізняється від першого: нитка так само розташована за роботою.

Під час в'язання виворітних петель робоча нитка завжди розташована перед роботою (перед спицею). Полотно, зв'язане «бабусиними» петлями, більш рівне, щільне, еластичне та менше розтягується . У разі в'язання полотна класичним способом воно швидше деформується, стає пухким через нерівномірний натяг робочої нитки під час в'язання. Вибір способу в'язання залежить від власних уподобань, але треба пам'ятати, що в'язати лицьові та виворітні петлі в одному виробі потрібно тільки одним способом.

Важливим під час в'язання спицями є утворення крайових петель правого та лівого боку полотна. Від способу в'язання крайових петель і кінцевого ряду полотна залежить зовнішній вигляд виробу. Класичним вважають край, якщо крайові петлі утворюють ланцюжок.

Утворення візерунків з лицьових і виворітних петель

Комбінуючи лицьові й виворітні петлі, можна створити велику кількість візерунків. Вони не складні у виконанні, але різноманітні: пласкі та рельєфні, однобічні та двобічні, різні види резинки та малюнки з геометричними фігурами .

Для в'язання шарфів, шапок, светрів, комірів тощо часто використовують «хусткове» в'язання. Полотно має однаковий вигляд з лицьового й виворітного боків та утворюється шляхом вив'язування всіх рядів тільки лицьовими або тільки виворітними петлями.

Одним з найпопулярніших і найпростіших є «панчішне» в'язання. У ньому по черзі пров'язують ряди: перший — лицьовими петлями, другий — виворітними, і так продовжують далі. Таким чином, з лицьового та виворітного боків полотно буде мати різний вигляд. Але полотно, зв'язане цим способом, має недолік — воно скручується. Тому «панчішне» в'язання не рекомендують для виготовлення шарфів. Такий спосіб в'язання має ще одну назву — «лицьова та виворітна гладь». Його використовують для в'язання не лише пласких виробів, а також для в'язання на п'яти спицях чи кільцевих спицях. Коли в'яжуть цим способом, роботу не перевертають, а виконують по колу. У таких випадках в'язати треба тільки лицьовими петлями. Таке в'язання найчастіше використовується для виготовлення шкарпеток, шапок, снудів, безшовних светрів, в'язаних по колу.